Комі-зирянська мова
Ко́мі-зиря́нська мо́ва, також часто мо́ва ко́мі (коми кыв) або ко́мі мо́ва — мова пермської групи (підгрупи) фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї, якою розмовляють комі. Перебуває під загрозою зникнення.
У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки Комі, і регулюється відповідним законом , в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова» , а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант.
Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.
Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб.
Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською, ненецькою, хантийською або мансійською мовами.
Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.
На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй.
У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки Комі, і регулюється відповідним законом , в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова» , а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант.
Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.
Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб.
Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською, ненецькою, хантийською або мансійською мовами.
Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.
На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй.
