Географічна карта - Мегабад (Mahābād)

Мегабад ( — Mahâbâd, مەھاباد — Mehabad, Məhəbad) — місто в Ірані в провінції Західний Азербайджан, адміністративний центр шахрестану Мегабад, що вважається столицею Іранського Курдистану.

На початку I тис. до н. е. район Мегабад був центром царства Манна. Потім був частиною Мідії. В околицях міста збереглися також вирубані в скелях гробниці і інші пам'ятники епохи Сасанідів. Саме місто до XX століття носило ім'я Союгбулаг. Місто було засноване в XVI столітті лідером курдського племені мукрі Будак-Султаном, що встановив в Саблакі свою резиденцію; князівство мукрі проіснувало до середини XIX століття, і з тих пір район відомий у курдів як «Мукрінський Курдистан».

У 1609–1610 рр.. район став ареною боротьби мукрінців, під проводом «Золоторукого хана», проти шаха Аббаса I — події, оспівані в курдському епосі «Фортеця Дим-Дим». Після перемоги шах Аббас піддав район розгрому і виселив багатьох мукрінців в Хорасан.

Наприкінці 1912 року Соуджбулак був окупований росіянами і, при номінальному збереженні суверенітету шаха і влади місцевого губернатора, фактичною владою в місті став російський віце-консул. Під час Першої світової війни його кілька разів завойовували то російські війська, то турки; ці роки залишилися в пам'яті населення як час страшного лиха.

У 1935 р. місто було зруйноване повінню, відбудовано заново і отримло нинішнє ім'я.

У 1941 р. окупований Червоною Армією, але незабаром залишений, так що Мукрінський Курдистан виявився нейтральною територією між радянською та англійської зонами окупації. У 1946 р. столиця Мегабадської Республіки. Під час іранської революції 1979 р. контролювався Демократичною партією Іранського Курдистану;

3 вересня 1979 року був підданий бомбардуванню і з боєм захоплений «Правоохоронцями ісламської революції».

Влітку 2005 року Мегабад став ареною нових курдських хвилювань. У місті був убитий (за офіційною версією при спробі до втечі під час арешту) молодий курдський активіст Шван Кадер, якого вважали одним з організаторів демонстрацій; його тіло прив'язали до військового вантажівці і проволокли через все місто. Відповіддю курдів було масове повстання (26 липня, охопило не тільки Мегабад, а й ще 10 міст; державні установи були розгромлені. В область було введено до 100 тис. солдатів, оголошено надзвичайний стан і комендантську годину. У жовтні відбулися нові демонстрації і зіткнення з поліцією, приводом до яких став смертний вирок двом молодим курдам, звинуваченим у вбивстві поліцейського офіцера.