Прапор Аргентини
Сучасний прапор Аргентини став державним в 1812 році. Він складається з трьох рівних за шириною горизонтальних смуг — крайні пофарбовані у світло-блакитний, центральна — в білий колір. В 1818 році в центр прапора було поміщено жовте «травневе сонце» (Sol de Mayo), що символізує інкського бога сонця і назване так на честь Травневої революції.
Повна версія прапора, що включає зображення сонця, іменується «офіційним церемоніальним прапором» (Bandera Oficial de Ceremonia), прапор без сонця — «святковим прапором» (Bandera de Ornato). Офіційна версія прапора завжди повинна підніматися вище святкової.
У всіх інших відносинах обидва варіанти національного прапора вважаються повноправними.
Ескіз прапора був запропонований Мануелем Бельграно. Він складався з трьох рівних по ширині горизонтальних смуг - крайні пофарбовані в світло-блакитний, центральна - в білий колір. У 1818 році в центр прапора було поміщено жовте « травневе сонце » (ісп. Sol de Mayo), що символізує інкського бога сонця і назване так на честь Травневої революції.
Повна версія прапора, що включає зображення сонця, іменується «офіційним церемоніальним прапором» (ісп. Bandera Oficial de Ceremonia), прапор без сонця - «святковим прапором» (ісп. Bandera de Ornato). Офіційна версія прапора завжди повинна підніматися вище святковою. У всіх інших відносинах обидва варіанти державного прапора вважаються повноправними.
До 1985 року офіційний церемоніальний прапор (із зображенням «травневого сонця») міг використовуватися тільки державними і провінційними урядовими установами. Фізичні особи могли використовувати виключно прапор без сонця. Це було закріплено в положенні від 1943 року, і потім підтвердилося в указом 10302 від 1944 року. Безпосередніми попередниками цього правила були укази 1027, 5256 і 6628 від 1943 року.
Відповідно до статті 1 Закону 23.208 від 25 липня 1985 року, прийнятого Декретом 1541 від 16 серпня того ж року, для всіх аргентинців був встановлений єдиний прапор з «травневим сонцем». У статті 2 цього Закону скасовувалися всі попередні закони, що обмежували використання «офіційного церемоніального прапора» для фізичних осіб.
Повна версія прапора, що включає зображення сонця, іменується «офіційним церемоніальним прапором» (Bandera Oficial de Ceremonia), прапор без сонця — «святковим прапором» (Bandera de Ornato). Офіційна версія прапора завжди повинна підніматися вище святкової.
У всіх інших відносинах обидва варіанти національного прапора вважаються повноправними.
Ескіз прапора був запропонований Мануелем Бельграно. Він складався з трьох рівних по ширині горизонтальних смуг - крайні пофарбовані в світло-блакитний, центральна - в білий колір. У 1818 році в центр прапора було поміщено жовте « травневе сонце » (ісп. Sol de Mayo), що символізує інкського бога сонця і назване так на честь Травневої революції.
Повна версія прапора, що включає зображення сонця, іменується «офіційним церемоніальним прапором» (ісп. Bandera Oficial de Ceremonia), прапор без сонця - «святковим прапором» (ісп. Bandera de Ornato). Офіційна версія прапора завжди повинна підніматися вище святковою. У всіх інших відносинах обидва варіанти державного прапора вважаються повноправними.
До 1985 року офіційний церемоніальний прапор (із зображенням «травневого сонця») міг використовуватися тільки державними і провінційними урядовими установами. Фізичні особи могли використовувати виключно прапор без сонця. Це було закріплено в положенні від 1943 року, і потім підтвердилося в указом 10302 від 1944 року. Безпосередніми попередниками цього правила були укази 1027, 5256 і 6628 від 1943 року.
Відповідно до статті 1 Закону 23.208 від 25 липня 1985 року, прийнятого Декретом 1541 від 16 серпня того ж року, для всіх аргентинців був встановлений єдиний прапор з «травневим сонцем». У статті 2 цього Закону скасовувалися всі попередні закони, що обмежували використання «офіційного церемоніального прапора» для фізичних осіб.
Національний прапор
