Македонська мова
Македо́нська мо́ва (мак. македонски јазик, makedonski jazik, ) — мова македонців, одна зі слов'янських мов, офіційна мова Північної Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.
До кодифікації мови, македонську зараховували як до діалектів сербської, так і болгарської. Так само й саму болгарську могли вважати за говір сербської. Деякі мовознавці і в наш час класифікують македонську за підпорядковану болгарській, однак нині така позиція є радше політичною й опозиційною.
Тиск з боку сербсько-хорватської мови досяг свого розпалу за югославської доби, коли розмовна говірка Скоп'я була радше креолізованою формою сербської.
Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутні літери: є ґ, і, ї, й, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв становить близько 1,5 млн людей.
* На відміну від інших слов'янських мов, македонська разом з болгарською і торлацькою втратили відмінки, як-от на книгата; за книгата; во книгата; под книгата; со книгата. Від явища залишився тільки кличний відмінок, як-от Македонијо; мајко; професоре, і відмінювання займенників, як-от него; нему),
* Єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля залежно від близькості іменника: близький, далекий, невизначений.
* Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе».
* Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» — «я бачив» і давноминулий час).
* Наголос на третьому складі з кінця, як-от пла́нина; плани́ната; планина́рите (мак. планина = укр. гора, порівняйте полонина). У словах з одного чи двох складів — завжди на перший склад. Для порівняння, в болгарській мові наголос може падати на будь-який склад.
* На місці ѣ доволі послідовно вживається е. Порівняйте укр. дідо = мак. дедо = болг. дядо, укр. хліб = мак. леб = болг. хляб.
До кодифікації мови, македонську зараховували як до діалектів сербської, так і болгарської. Так само й саму болгарську могли вважати за говір сербської. Деякі мовознавці і в наш час класифікують македонську за підпорядковану болгарській, однак нині така позиція є радше політичною й опозиційною.
Тиск з боку сербсько-хорватської мови досяг свого розпалу за югославської доби, коли розмовна говірка Скоп'я була радше креолізованою формою сербської.
Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутні літери: є ґ, і, ї, й, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв становить близько 1,5 млн людей.
* На відміну від інших слов'янських мов, македонська разом з болгарською і торлацькою втратили відмінки, як-от на книгата; за книгата; во книгата; под книгата; со книгата. Від явища залишився тільки кличний відмінок, як-от Македонијо; мајко; професоре, і відмінювання займенників, як-от него; нему),
* Єдина писемна мова з трьома типами постпозитивного визначеного артикля залежно від близькості іменника: близький, далекий, невизначений.
* Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе».
* Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» — «я бачив» і давноминулий час).
* Наголос на третьому складі з кінця, як-от пла́нина; плани́ната; планина́рите (мак. планина = укр. гора, порівняйте полонина). У словах з одного чи двох складів — завжди на перший склад. Для порівняння, в болгарській мові наголос може падати на будь-який склад.
* На місці ѣ доволі послідовно вживається е. Порівняйте укр. дідо = мак. дедо = болг. дядо, укр. хліб = мак. леб = болг. хляб.
