Малаялам

Малаялам
Малая́лам (невідмінюване, самоназва: മലയാളം, malayāḷam) — дравідійська мова, поширена на півдні півострова Індостан, офіційна мова індійського штату Керала. Також мовою розмовляють у сусідніх штатах Індії, країнах Африки, Близького Сходу, Сінгапурі.

Перші пам'ятки писемності на малая́лам — наскельні написи і написи на металевих пластинках — датуються кінцем IX століття. Протягом наступних чотирьох століть такі епіграфічні тексти, виконані переважно листом ваттежутти, залишаються єдиним джерелом відомостей про мову. У міру розвитку літературної мови, малая́лам поступово позбавляється і від зайвих тамілізмів, і від крайнощів маніправалам: до XVII століття класичний малая́лам досягає найвищого розквіту в творах Тунджатти Рамануджана, прозваного Ежуттаччаном, і інших видатних поетів того часу.

У становленні сучасної літературної мови, важливу роль зіграли фольклорні жанри — народні пісні і балади, а також популярні у простого народу драми чамшу і аттакатха, в яких поетичні тексти чергувалися з прозовими. Швидкий розвиток прози в XIX—XX ст. завершило утвердження загальнонародної мови в літературі. Мовою малая́лам виходить 199 щоденних, 157 щотижневих, 619 щомісячних видань (за даними на 1998 рік). Використовується як богослужбова мова різними християнськими конфесіями та громадами Індії.

Країна