Російський рубль

Російський рубль
₽
Російський рубль (Российский рубль; символ — ₽; код — RUB) — грошова одиниця Російської Федерації, введена у 1992 році. Рубль поділяється на 100 копійок, хоча монети останніх через інфляцію тепер практично не використовуються але можуть зазначатися в електронних розрахунках. На території Російської Федерації використання інших валют резидентами, з деякими винятками, карається штрафом в розмірі ¾-1 від розміру транзакції.

Літерний код російського рубля в стандарті ISO 4217 — RUB, цифровий — 643; до грошової реформи 1998 року використовувався код RUR (810). Цей цифровий код — 810 — продовжує використовуватися для нумерації банківських рахунків по сьогодні. Офіційний знак — ₽ — був затверджений 11 грудня 2013 року.

За даними агентства Bloomberg, в міжбанківському обороті в системі SWIFT в період з травня 2013 по травень 2014 років частка російського рубля склала 0,35 % (0,62 % роком раніше). При цьому частка долара США (за той же проміжок часу) — 42 %, євро — 32 %, юаня — 1,47 %. В цілому в міжбанківських розрахунках рубль зайняв 18 місце серед всіх валют світу.

На сьогоднішній день в обігу перебувають монети в 10, 50 копійок, 1, 2, 5 і 10 рублів; банкноти в 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 і 5000 рублів. Рідко зустрічаються банкноти в 5 і 10 рублів, а також монети в 1 і 5 копійок. Банкноти в 5 рублів і монети в 25 рублів в обігу практично не зустрічаються, їхня частка серед, відповідно, банкнот і монет становить менше 0,5 %, також за останні 10 років (з липня 2008 року по липень 2018 року) значно знизилося використання монет в 1 і 5 копійок і банкноти в 10 рублів — їхня частка серед монет і банкнот скоротилася, відповідно, з 18 % до 11 %, з 14 % до 9 % і з 17 % до 6 %. З іншого боку, відзначається зниження використання монет 10 і 50 копійок, і у готівкових розрахунках округляються до цілого рубля.

Сучасний російський рубль фактично виник у грудні 1991 року паралельно з радянським карбованцем, який залишався в обігу Росії до вересня 1993 року. Всі радянські монети, випущені в 1961—1991 роках, а також монети в 1, 2 і 3 копійки, випущені до 1961 року, формально залишалися законним платіжним засобом до 31 грудня 1998 року, а в 1999—2002 роках могли бути обміняні на російські у відсотковому співвідношенні 1000:1.

20 грудня 1991 року всі активи і майно Держбанку СРСР на території Росії були передані Банку Росії (Центробанк Російської Федерації). Новий Уряд Російської Федерації, щоб перетворити рубль в конвертовану валюту і ліквідувати чорний валютний ринок, приступив до організації валютних торгів.

8 січня 1992 року Центробанк встановив офіційний курс долара США рівний 110 рублям (за аналогією з курсом на чорному ринку). 9 січня Банк Росії, Уряд Москви і Асоціація російських банків заснували «Московську міжбанківську валютну біржу» (ММВБ), яка стала проводити торги по іноземній валюті, спочатку тільки долара США. Валютні торги привели до знецінення рубля. До 3 березня 1992 року курс долара піднявся до 140.1 рублів. Пострадянська російська економіка була під впливом реформ «шокової терапії», а реформи президента Бориса Єльцина призвели до швидкого зростання інфляції, в результаті чого мільйони росіян втратили свої заощадження. Того ж року в обіг випустили останні купюри з гербом СРСР і портретом Леніна — радянські купюри зразка 1992 року номіналом в 50, 200, 500 і 1000 рублів. 14 липня з'явилася перша купюра російського зразка номіналом 5000 рублів. 28 липня 1992 року Центробанк дозволив продаж валюти громадянам Росії без пред'явлення закордонного паспорта і виїзної візи.

22 вересня 1992 року відбувся перший «чорний вівторок». За день курс долара виріс з 205.5 до 241 рублів. Швидке падіння рубля дозволило збагачуватися підприємцям, які мали доступ до державних кредитів. Отримавши кредит в рублях, його переводили в валюту, а потім продавали її за курсом, що ріс швидше кредитної ставки. Таким чином, підприємець вчасно повертав кредит в рублях, отримуючи значні прибутки без жодних зусиль і вкладень. До грудня 1992 року, рубль вже втратив близько двох третин своєї вартості.

17 липня 1993 року Росія оголосила про вихід з зони радянського карбованця, яка існувала на теренах СНД, припинивши ходіння на своїй території радянських грошей і російських купюр зразка 1992 року. З 26 липня по 31 серпня 1993 року в Росії відбулася грошова реформа, в ході якої відбувся обмін грошей СРСР зразка 1961—1992 років на російські купюри нового зразка. На руки видавалися обмінені купюри на суму не більше 100 тисяч рублів. Всі гроші більше цієї суми зараховувалися на рахунок в «Сбербанку» на півроку з нарахуванням встановленого відсотка за вкладом. В ході реформи було вилучено 24 мільярди банкнот. Російські купюри нового зразка, вартістю 100, 200 і 1000 рублів були в ходу до 1998 року.

Політична боротьба Бориса Єльцина з комуністами в 1993 році викликала подальше падіння рубля аж до 1247 рублів за 1 долар США. Єльцин переміг політичний переворот, та 12 грудня 1993 року була прийнята нова конституція. Незабаром після політичної перемоги, в січні 1994 року, влада заборонила використання долара США та інших іноземних валют в обігу в спробі зупинити ослаблення рубля.
Країна