Географічна карта - Уельс (Wales)

* Запит Вельс перенаправлено сюди. Для інших значень див. Вельс (значення)

Уе́льс або Вельс (рідше також Ва́ллія, Кембрія , Велз ; Cymru ; Wales , іноді Cambria) — установча країна в Західній Європі, що входить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Розміщена на південному заході острова Велика Британія. Столиця — місто Кардіфф. Мешканців Уельсу звуть валлійцями.

Розміщений на південному заході Великої Британії, на сході межує з Англією, з трьох боків оточений морем: на півдні — це Бристольський канал (гирло річки Северн), на південному заході — протока Святого Георга, на півночі й заході — Ірландське море, на північному сході — гирло річки Ді (Afon Dyfrdwy).

Уельс ніколи не був суверенною державою в сучасних кордонах. Щоправда, приблизно з 1057 по 1063 рік Гріфід ап Ллівелін володів майже всіма землями, що становлять нинішній Уельс. Після смерті Гріфіда такого вже не було і під час нормандського завоювання Західного Уельсу 1282 року країну знову було поділено між кількома королівствами. 1400 року нащадок двох прадавніх королівських родів Уельсу Овайн Гліндур очолив повстання проти англійців і був проголошений королем Уельсу, однак повністю втратив підтримку до 1410 року і був змушений переховуватися. Валлійські закони не були повністю витіснено англійськими аж до 1542 року. Лише 1955 року королева офіційно проголосила Кардіфф столицею Уельсу (до цього столиці в країні не було), хоча Принц Уельський зазвичай проходить інвестуру у валлійському замку Карнарвоні.

1997 року було утворено Національну асамблею Уельсу, що має право вносити поправки до законів, які приймає парламент Великої Британії. 2006 року ухвалено другий Закон про управління Уельсом, за яким повноваження Національної асамблеї розширено.

Назва «Уельс» походить від Wales, а те, своєю чергою, від Wealas, множини слова Wealh. Останнє слово є загальнонімецьким і походить, припускають, від назви племені вольків, тобто споконвічно воно позначало всіх кельтів. Пізніше, після того, як германці увійшли в контакт із Римською імперією, воно стало позначати не лише кельтів, а й людей, що говорять на латині, пізніше — романські мови (порівн. Валлонія в Бельгії, Валахія в Румунії). У Британії слово wealas позначало в першу чергу бритів, у тому числі валлійців і корнців (назва Корнволла містить той же корінь). Щоправда, в давньоанглійських пам'ятках є й приклади того, як цей корінь вживався і щодо римлян.

Валлійська назва Cymru походить від загальнобритського *kom-brogi — 'співвітчизники' (порівн. також кумбрійська мова, Камберленд). Від цього слова походить і латинська назва Cambria. Згідно з Гальфрідом Монмутським, Cambria походить від міфічного короля Камбера, але це радше вигадка.