Географічна карта - Сідней (Sydney)

Сідней (Sydney) — найбільше місто Австралії, населення якого за оцінками на 2014 рік становило приблизно 4,84 мільйона осіб. Населення Сіднея багатонаціональне і космополітичне, мешканці називаються Sydneysiders.

Сідней є столицею штату Новий Південний Уельс. Місто було засноване у 1788 р. Артуром Філіпом, який прибув сюди на чолі Першого флоту, і було місцем заснування першого колоніального європейського поселення в Австралії.

Місто побудоване на пагорбах, що оточують Порт-Джексон, який відоміший як Гавань Сіднея, де виділяються знаменита будівля Сіднейського оперного театру і міст Гарбор-Брідж. Внутрішні райони столичної агломерації оточені національними парками (серед яких національний парк Сіднейської гавані, Лейн-Коув), а прибережні райони мають багато заток, річок і пляжів, у тому числі знаменитий пляж Bondi Beach. У місті багато відомих парків і садів, у тому числі Гайд-парк і Парк Століття, Королівський ботанічний сад, Австралійський ботанічний сад Маунт-Аннан і Китайський сад дружби.

За результатами опитування, що провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Сідней потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу.

Сідней входить до першої десятки глобальних міст. У 2010 році в Сіднеї зайняв 7-е в Азії і 28 у світі за економічними інноваціями в рейтингу Innovation Cities Top 100 Index інноваційного агентства 2thinknow. Сідней також входить в число 10 найзручніших для життя міст у світі за рейтингом компаній Mercer, The Economist і Monocle і вважається однією з головних столиць моди у світі. Місто було місцем проведення великих міжнародних спортивних заходів, у тому числі в 1938 році Ігор Співдружності і Літніх Олімпійських ігор 2000 року. Основні транспортні ворота міста це, передусім, аеропорт Сіднея і порт Сіднея.

Сучасні дослідження, засновані на радіоізотопному аналізі, свідчать, що корінні жителі Австралії, аборигени, вперше прийшли в місцевість, на території якої зараз розташовується Сідней, приблизно 30 000 років тому. Аборигени, що населяли цю місцевість, належали до групи кадігал. До приходу сюди європейців їм належала територія, розташована на південь від затоки Порт-Джексон, де в наш час розташовуються центральні райони міста. Хоча точна кількість аборигенів, які проживали в цій місцевості до приходу європейців, назвати досить важко, вважається, що їх було 4000-8000 осіб.

У 1770 Джеймс Кук під час своєї першої експедиції висадився на півострові Карнелл у затоці Ботані Бей. Він провів тут вісім днів, обстежуючи і наносячи на карту ці місця. По прибуттю в Англію завдяки саме його позитивним відгукам про цю місцевість було ухвалено рішення спрямувати сюди поселенців з тим, щоб заснувати нову колонію. Перший флот з 11 кораблів прибув сюди у січні 1788 на чолі з капітаном Артуром Філіпом. При ретельнішому обстеженні берегів Ботані Бей це місце було визнано не придатним для заснування нової колонії. Капітан Філліп послав кілька партій на пошуки відповідного місця, і незабаром було виявлено затоку, що отримала пізніше назву Порт-Джексон. У одній з бухт цієї затоки і було вирішено заснувати нове поселення. Спочатку передбачалося назвати нову колонію Альбіон, однак в останній момент Філліп вирішив назвати її на честь, що був у той час секретарем Великої Британії у справах колоній.

За Першим флотом незабаром пішов Другий, а потім і Третій. За своєю суттю, вони нічим не відрізнялися від Першого, тому що основною метою цих експедицій було так само як і в першому випадку, транспортування засуджених та ув'язнених з британських в'язниць до новоствореної колонії. Сідней довгий час залишався основним місцем заслання ув'язнених з Великої Британії. Попри те, що починаючи з 1815, після закінчення наполеонівських війн, вільна імміграція почала набирати обертів, у 1820 р. приблизно 40 % населення становили в'язні.

У 1789 французький мореплавець Лаперуз відвідав Ботані Бей, і незабаром після цього серед аборигенів, які населяли місцевість, безпосередньо прилеглу до Сіднею, вибухнула найсильніша епідемія натуральної віспи, у результаті якої тисячі аборигенів загинули.

У 1808 в Сіднеї відбувся так званий Ромовий бунт. Він був викликаний спробою губернатора Нового Південного Уельсу Вільяма Блая, який прославився як один з основних учасників подій, пов'язаних з початком заколоту на кораблі «Баунті», перервати монополію офіцерів Корпусу Нового Південного Уельсу на спиртне. Користуючись безмежною владою в колонії, офіцери перетворили жителів практично на рабів, використовуючи спиртне замість грошей при розрахунках за товари та послуги. Після довгих дебатів та переговорів протистояння перейшло у відкриту конфронтацію, яка призвела до арешту і зміщення з посади губернатора Блая. Цей заколот став єдиним прикладом успішного збройного захоплення влади в Австралії. Після прибуття до Сіднея нових військових контингентів Корпус був розформований, офіцери, що брали участь у бунті, були покарані. Однак і губернатор Блай був зміщений зі своєї посади і замінений на ліберальнішого Лаклана Маккуорі.