Географічна карта - Суртсей (Surtsey)

Суртсей (Surtsey, де ey озн. острів) — вулканічний острів за 33 км на південь від південного узбережжя Ісландії і є частиною Вестманових островів. Суртсей — найпівденніша точка Ісландії. Він утворився під час вулканічного вибуху, що розпочався на глибині 130 метрів від рівня океану і сягнув поверхні 14 листопада 1963 року. Виверження напевно розпочалося на декілька днів раніше і тривало до 5 червня 1967 року, коли острів досягнув свого максимального розміру 2,7 км². З того часу ерозія від вітру та хвиль привела до поступового зменшення розмірів острова. У 2007 році площа острова становила 1,4 км².

Острів складається з декількох окремих конусів, один є складеним, а інший — щитовим вулканом, і сьогодні займає територію 2,6 км², 150 м заввишки. Лише 10% вулканічного попелу і лави, з яких утворився острів є над рівнем моря, решта лави є під хвилями, утворена коли Суртсей був все ще підводним.

Вулкани острова вважаються згаслими, і на них не було жодної активності з 1967 року. Острів є сьогодні природним заповідником і подорожі на нього дозволяються лише з метою наукових досліджень, зі спеціальним дозволом.

Новий острів був названий іменем одного з велетнів — йотуна Сурта з ісландської міфології. Під час формації острів інтенсивно досліджувався вулканологами і з часу закінчення виверження, Суртсей викликав великий інтерес ботаніків і біологів, так як життя почало поступово колонізувати первинно голий острів.

14 листопада 1963 о 07:15 ранку, кухар трейлера "Іслейвур ІІ", що пропливав неподалік від Вестманових островів на півдні Ісландії, зауважив, що на південний захід від корабля підіймаються колони темного диму. Судно попливло дослідити дим. Капітан думав, що це палаючий корабель, але замість того вони виявили вибухові виверження, з яких виходили чорні колони попелу, що вказувало на вулканічний вибух, який розпочався під морем.