Географічна карта - Санто-Домінго (Santo Domingo)

Са́нто-Домі́нго, або Са́нто-Домі́нго-де-Гусма́н (Santo Domingo, або Santo Domingo de Guzmán) — столиця Домініканської Республіки, її культурний і економічний центр. Місто розташоване на півдні Домініканської Республіки, у південно-східній частині острова Гаїті. Місто займає ділянку рівнинного узбережжя Карибського моря в тому місці, де в море впадає річка Осама.

Санто-Домінго був заснований 1494 року братом знаменитого мореплавця Христофора Колумба, Бартоломео Колумбом, на східному березі річки Осама. Спочатку місто дістало назву Нова Ізабела на честь Ізабели, королеви Кастилії, проте надалі було перейменоване на Санто-Домінго на честь святого Домініка. Відтоді Санто-Домінго стало відоме як «Ворота на Кариби» і головне місто острова Еспаньйола (Гаїті). Експедиції, які призвели до колонізації Пуерто-Рико Понсе де Леоном, підкорення Куби Дієго Веласкесом де Куельяром, завоювання Мексики Ернаном Кортесом і відкриття Тихого океану Васко Нуньєсом де Бальбоа, були розпочаті з Санто-Домінго.

Історична частина міста називається Ла Зона і був оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини по ЮНЕСКО.

У червні 1502 року Санто-Домінго було зруйновано сильним ураганом, і новий губернатор Ніколас де Овандо заново відбудував його на західному березі річки Осама. Санто-Домінго — найстаріший постійний населений пункт Америки, заснований європейцями. У XVI столітті це місто стало столицею всіх іспанських колоній Нового Світу, тут розміщувалася резиденція віце-короля. Проте після того, як іспанці захопили Перу і Мексику, острівні колоніальні володіння, серед яких і Гаїті, втратили своє колишнє значення для іспанців.

У січні 1586 року Френсіс Дрейк, англійський пірат, захопив і розграбував місто. У 1654 році лорд-протектор Олівер Кромвель направив у Карибське море англійський флот під командуванням адмірала Вільяма Пенна в складі 18 бойових кораблів і 20 транспортів із десантом з метою захоплення Санто-Домінго і всього острова Гаїті. У 1655 році флот досяг острова і атакував Санто-Домінго, але захопити місто англійцям не вдалося. Зазнавши поразки на Гаїті, англійський флот напав і захопив набагато менш захищену Ямайку.

У XVIII столітті до порту Санто-Домінго стали завозити з Африки чорношкірих рабів, оскільки знову виникла потреба у робочій силі на плантаціях острова Гаїті.

1794 року після повстання африканських невільників на Гаїті вся територія острова опинилася в руках повстанців, і іспанцям довелося залишити Санто-Домінго. За угодою, підписаною в Базелі 1795 року, місто стало власністю Франції. 1801 року Санто-Домінго було захоплене озброєними загонами гаїтянських революціонерів, що виступали за незалежність острова від французів. 1803 року під тиском повсталого населення, що спочатку зазнало поразки, але продовжило боротьбу, французькі колонізатори були змушені залишити Гаїті. Після проголошення незалежності острова 1804 року іспанці все ж таки залишили за собою право володіння його східною частиною і міцно облаштувалися в Санто-Домінго.

1844 року Санто-Домінго набув статусу столиці Домініканської Республіки. Проте і після введення в країні республіканського правління у столиці та інших населених пунктах Гаїті періодично спалахували повстання, оскільки Іспанія не припиняла посягань на територію країни. 1916 року місто захопили війська США. Період окупації тривав до 1924 року, коли було прийнято нову Конституцію Домініканської Республіки. У 1936—1961 роках Санто-Домінго мало назву Сьюдад-Трухільйо на честь президента Домініканської Республіки Рафаеля Трухільйо, що став диктатором країни. 1930 року місто серйозно постраждало від сильного урагану, що пройшовся по місту та його околицях. Протягом подальших десятиліть архітектуру столиці було відновлено. У 1940—1950 роках економіка міста перебувала на досить високому рівні, тут прокладалися нові дороги, значні фінанси вкладалися в будівництво промислових підприємств, а також у розвиток системи охорони здоров'я і народної освіти.

У 1950-х роках серед населення Санто-Домінго стало наростати невдоволення диктаторською політикою Рафаеля Трухільйо. У 1956, 1959, 1960 роках у місті ставалися масові збройні виступи проти представників панівної верхівки. У 1965 році столицею заволоділи революційно налаштовані війська повстанців, вони вимагали введення конституційного порядку в країні і позбавлення влади реакційної хунти, що заручилася підтримкою військ США, які були розташовані в Санто-Домінго. До кінця 1960-х у результаті врегулювання політичної ситуації в країні промисловість столиці почала розвиватися ефективніше, але внаслідок інфляції і безробіття рівень життя населення залишився доволі низьким. У середині 1980-х у Санто-Домінго сталися масові заворушення, спричинені протестом місцевих жителів проти безперервного зростання цін та економічної політики корумпованої влади. У 1990-х центральний уряд запропонував програму боротьби з корупцією і подолання економічної кризи, реалізація якої мала велике значення для господарського життя Санто-Домінго.