Меріленд (Maryland)
Офіційні прізвиська:
* «Штат старого кордону» (Old Line State)
* «Штат-кокарда» (Cockade State)
* «Вільний штат» (Free State). Таку назву штату дала одна з балтиморських газет у 20-х роках XX століття під час дії 18 поправки до Конституції США, вводячи «сухий закон» на території країни. Тоді штат Меріленд першим заявив про те, що не хоче підкорятися забороні на продаж і виробництво алкоголю, тобто хоче бути вільним.
У 1524 р. на східному узбережжі Північної Америки побував Джованні да Верразано на чолі французької експедиції. У 1526 р. в Чесапікську затоку прибули іспанці.
Першим з англійців цей район досліджував капітан Джон Сміт з Вірджинії в (1608). У 1631 р. Вільям Клерборн заснував тут перше торгове поселення.
У 1632 р. Карл I надав Джорджу Калверту, ірландському барону Балтимору, патент на заселення земель між 40-ю паралеллю і північним берегом Потомака — майбутньої провінції Меріленд. Цього ж року барон помер, і земля дісталася його синові, Келіціусу Калверту. 25 березня 1634 року англійські колоністи заснували тут поселення Свята Марія, назване на честь небесної покровительки королеви Генрієтти Марії.
У 1649 р. законодавчі збори колонії ухвалили перший в Америці закон, що проголосив свободу віросповідання, Мерілендський акт про віротерпимість. З 1692 по 1715 р. Мерілендом управляли королівські губернатори. У 1694 р. столиця провінції була перенесена у Провіденс, який у 1708 р. був перейменований на Аннаполіс на честь королеви Ганни Стюарт.
У 1715 р. провінція знову перейшла в управління Калверта. Для залагодження територіальних розбіжностей між Мерілендом і Пенсильванією правителі колоній, Калверт і Пенн, призначили двох чиновників, Чарлза Мейсона і Джеремі Діксона, які провели межу між колоніями. Відтоді Лінія Мейсона — Діксона вважається фактичним кордоном між південними та північними штатами США.