Мерс-ель-Кебір (Mers el Kebir)
Порт і поселення на території сучасного Мерс-ель-Кебіру були засновані фінікійцями у II столітті до н. е. Стародавні римляни за часів імператора Августа розширили порт, який вважали найкращим місцем для глибоководної марини в західній Мавретанії Цезарейській, проклали від нього дороги до інших мавретанських колоній. Давньоримське місто-порт отримало назву Portus Divinus, тобто «Порт богів». З часів Траяна це військовий форпост.
В епоху арабських завоювань, у XII столітті Мерс-ель-Кебір став військовим портом Альмохадів, а у XV столітті потрапив у володіння Королівства Тлемсен, і врешті-решт, близько 1492 року, став одним з центів берберського піратства.
У 1505 році місто захопили іспанці, які називали його Масальківір (Mazalquivir). Масальківір став базою для захоплення у 1509 сусіднього Орану. 1708 іспанців з Мерс-ель-Кебіру і Орану вигнали турки, але 1732 армада дона Монтемара розгромила турецький флот і повернула собі Оран і Масальківір. Обидва міста залишалися під владою іспанської корони до 1792, коли король Карлос IV продав їх Алжирському бею.
За часів Французької колоніальної імперії над колишньою провінцією Османської імперії був встановлений протекторат Французької третьої республіки. Французи захопили місто у 1830 і назвали його Сент-Андре де Мерс-ель Кебір (Saint André de Mers-el-Kébir) за ім'ям побудованого у 1868 році на вході в порт маяка Сент-Андре.
Під час Другої світової війни, у липні 1940 року, аби запобігти захопленню кораблів ВМС Франції в гавані Мерс-ель-Кебіру Німеччиною та Італією, британська ескадра атакувала французькі кораблі в порту. Під час бойових дій з 3 до 6 липня 1940 року 1297 французів загинуло та близько 350 отримали поранення. Втрати британців склали шість літаків і два льотчики. Порт Мерс-ель-Кебіру зазнав значних руйнувань.
Після Другої світової війни Франція використовувала свою військово-морську базу в Мерс-ель-Кебірі як пункт базування атомних підводних човнів. В результаті Алжирської війни за незалежність, згідно з Евьянськими угодами від 18 березня 1962, Франція зберегла за собою базу в Мерс-ель-Кебірі на 15 років, але вивела свої сили з нього через п'ять років, у 1967.