Географічна карта - Ліма (Lima)

Лі́ма, Лімак також Рімак (Lima; Limaq, Rimaq) — столиця та найбільше місто Перу, розташоване в долинах річок Чильйон, Римак і Лурін на узбережжі Тихого океану. Місто формує агломерацію разом з портовим містом Кальяо. Ліма заснована іспанським конкістадором Франсиско Пісарро 18 січня 1535, як «Місто Королів». Воно стало головним містом іспанського віце-королівства Перу та, після війни за незалежність, столицею Республіки Перу. Сьогодні біля третини населення країни мешкає в агломерації Ліми, а місто є п'ятим за розміром містом Латинської Америки.

В доколумбови часи територію нинішньої Ліми населяли індіанські племена ічма, що займалися рибальством і поливним землеробством. В XV столітті вони були включені до складу Імперії інків.

18 січня 1535 року іспанський конкістадор Франсиско Пісарро заснував місто Сьюдад-де-лос-Рейес, що в перекладі з іспанської означає «місто королів». За відомостями історика Сьєса де Леона: «Оскільки губернатор дон Франсиско Пісарро думав-таки спорудити це поселення, оглянувши долину Сангалья, та інші місця на узбережжі, спускаючись одного разу з кількома іспанцями там, де зараз знаходиться місто, місце йому здалося для цього придатним, і в ньому були необхідні умови. І тому місце було нанесено на креслення, і було споруджено його в рівному полі цієї долини, за два малих ліги від моря». Однак серед місцевого населення ічма замість цієї назви вкоренилося інше, дане місту по річці і Ваке Римак в долині Ліма. Сама вака Римак представляла з себе круглий камінь. Після завоювання і поділу земель іспанцями цей камінь знаходився в саду Херонімо де Сільви.

З першої індіанської хроніки Перу — «Повідомлення кіпукамайоків», 1542 — відомо, що початкове місце розташування Міста Королів знаходилося в іншому місці:

У 1536 підрозділи інкських повстанців під керівництвом Манко II осадили місто, але іспанцям вдалося відкинути обложників, незважаючи на багаторазову чисельну перевагу індіанців.

Коли в 1543 Перу було проголошено іспанським віце-королівством, Ліма стала центром іспанського володарювання в Південній Америці. Згідно з переписом 1614, проведеним віце-королем Перу, маркізом Хуаном де Мендоса-і-Луна в місті проживало 25154 особи, з них: іспанців і креолів — 5257, іспанок — 4359, негрів-рабів — 4529, негритянок — 5857, мулатів і мулаток — 744, індіанців — 1116, індіанок — 867, метисів і метісок — 192, ченців, черниць і їх обслуги — 2227.

Зручне географічне положення Ліми і її столичний статус сприяли розквіту міста, що став головним торговельним центром всієї іспанської Південної Америки. Багатство Ліми привертало увагу ворожих Іспанії держав, а також безлічі піратів. Для захисту міста в 1684-1687 була споруджена грандіозна система оборонних споруд. На жаль, найсильніший землетрус 1687 в значній мірі зруйнував як міські стіни, так і саме місто, ставши поворотним пунктом в історії Ліми. У наступні десятиліття місто втратило своє торгове значення на користь Буенос-Айрес і Картахени. Не менш сильний землетрус 1746 знову завдав величезної шкоди місту, давши, разом з тим, старт великої реконструкції Ліми.

Опора міської економіки на торгівлю з метрополією призвела до того, що еліта Ліми виступала проти набираювших популярність ідей про незалежність від Іспанської імперії. У вересні 1820 генерал Сан-Мартін висадився зі своєю армією в Перу, захопив Ліму і на наступний рік, 28 липня 1821, проголосив незалежність держави Перу, а Ліма отримала статус столиці.

Після 2-ї Тихоокеанської війни Ліма довгий час (1884-1929) перебувала в стані глибокої економічної кризи. І тільки у 1930 положення міста стабілізувалося. Величезний збиток завдав землетрус у 1940. Однак в період політичної нестабільності, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х, у столиці знову відзначалися масова безробіття та високий рівень інфляції. Незважаючи на всі економічні проблеми, Ліма стала центром тяжіння сотень тисяч мігрантів з гірських районів країни. Так, у 1940-1980 населення міста зросло з 0,6 до 4,8 мільйонів осіб. Масовий наплив бідних жителів гірських областей привів до утворення великих районів нетрів навколо міста, цю проблему не вдається подолати й донині.

З 1993 в економіці Перу намітився деякий прогрес, з початку 1994 економіка столиці та країни в цілому почала швидко розвиватися. В даний час економіко-політичну обстановку в Лімі можна охарактеризувати як стабільну.