Географічна карта - Кизилординська область (Qyzylorda Oblysy)

Кизилординська область (Qyzylorda Oblysy)
Кизилординська область (Қызылорда облысы; Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизилорда (інші назви: Акмешет, Ак-Мечеть). Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море. Площа 226 тис. км². Населення 596 344 осіб (перепис 1999).

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

 
Географічна карта - Кизилординська область (Qyzylorda Oblysy)
Країна - Казахстан
Географічна карта - Казахстанimage.jpg
image.jpg
1398x1418
freemapviewer.org
Географічна карта - Казахстанimage.jpg
image.jpg
1398x1418
freemapviewer.org
Географічна карта - Казахстан2000px-Un-Kazakhstan.svg.png
2000px-Un-Kazakhstan...
2000x1485
freemapviewer.org
Географічна карта - КазахстанRelief_Map_of_Kazakhstan.png
Relief_Map_of_Kazakh...
1200x686
freemapviewer.org
Географічна карта - КазахстанKazakhstan.A2001150.0615.500m.jpg
Kazakhstan.A2001150....
2000x1500
freemapviewer.org
Валюта / Language  
ISO Валюта Символ Значущі цифри
KZT Казахстанський теньге (Kazakhstani tenge) ₸ 2
ISO Language
KK Казахська мова (Kazakh language)
Нейборгуд - Країна  
  •  Киргізстан 
  •  Китай 
  •  Туркменістан 
  •  Узбекистан 
  •  Росія