Географічна карта - Домініка (Dominica)

Прапор Домініки

Співдру́жність Доміні́ки — острівна держава на межі Карибського моря і Атлантичного океану, що розташована між Гваделупою і Мартинікою.

Домініка — гірський острів з тропічними лісами, площею 751 км². Столиця Розо. Експорт: банани, кокоси, цитрусові, лаврова олія.

Населення переважно африканці за походженням, також на острові мешкає невелика кількість аборигенів-карибів (близько 500 осіб). Державна мова — англійська, та серед населення поширена креольська мова — домініканський патуа.

У 1635 Франція проголосила свій суверенітет над Домінікою. Незабаром після цього французькі місіонери стали першими європейськими жителями острова. Освоєння Карибських островів тривало. Тим не менш, У 1660-ті роки французи і британці уклали угоду, за якою Домініку і Сент-Вінсент слід було залишити їх тодішнім жителям індіанцям-карибам. Острів залишався офіційно нічийним протягом наступного століття через активний опір корінних жителів індіанців-карибів, але привабливість його ресурсів, природно, зберігалася; конкуруючі експедиції британських і французьких лісників заготовляли деревину в першій половині XVIII-го століття, але закріпитися на острові європейці не могли. Значною мірою через положення Домініки між Мартинікою і Гваделупою, вплив Франції, в кінцевому результаті, став переважаючим, було організовано французьке управління островом, поступово збільшувалася ступінь його освоєності. Але укладений в 1763 Паризький мир, який ознаменував кінець Семирічної війни, зробив Домініку британським володінням. У 1778 році, під час Війни за незалежність американських колоній, французи успішно окупували острів, в чому їм дуже допомогла безумовна лояльність населення. Паризький мир 1783, який закінчив війну, повернув острів Великій Британії. Французькі вторгнення в 1795 і 1805 рр. закінчилися невдало.

У 1763 році британці заснували законодавчі збори, які представляли тільки біле населення. У 1831 році, відображаючи лібералізацію офіційних британських поглядів на міжрасові відносини, з'явився білль Брауна, що дарував політичні та соціальні права вільним кольоровим. Троє африканців були обрані в законодавчі збори наступного року. Незабаром після скасування рабства, в 1838 році, Домініка стала єдиною британською карибською колонією в XIX-му столітті, чий законодавчий орган дійсно представляв африканську більшість населення і складався переважно з африканців. Більшість африканців-депутатів була дрібними фермерами або торговцями, які дотримувалися економічних і соціальних поглядів, різко нетерпимих по відношенню до інтересів маленького, але багатого класу англійських плантаторів. Реагуючи на можливу загрозу своєму становищу, плантатори стали активно лобіювати ідею більш прямого британського управління.

У 1865 році, після багатьох років подібної агітації, що створювала чималу напруженість у суспільстві острова, міністерство у справах колоній замінило виборчі збори таким органом, половина членів якого як і раніше обиралися, а половина — призначалися. Плантатори взаємодіяли з колоніальною адміністрацією, досить ефективно блокуючи рішення обраних депутатів в дуже і дуже багатьох випадках. У 1871 році Домініка стала частиною Федерації Підвітряних островів. Влада африканського населення поступово все більше і більше сходила нанівець. У 1896 році було встановлено пряме управління колонією з боку Британії. Всі політичні права величезної більшості населення були сильно урізані. Матеріальна допомога в цілях розвитку, пропонована як компенсація за позбавлення громадянських прав, мала незначний ефект.

Незабаром послідувала Перша світова війна, а також підвищення політичної свідомості всюди в акваторії Карибського моря призвело до формування Асоціації Представницького правління. Маніпулюючи розчарованістю суспільства, що виникла через формальності виборчої системи, не сприяла ефективній участі основної маси населення в управлінні Домінікою, ця група отримала одну третину обраних місць законодавчих зборів в 1924-му і половину в 1936-му році. Майже відразу ж після цього, Домініка була відокремлена від Федерації Підвітряних островів і управлялася окремо до 1958 року, коли була приєднана до недовговічної Федерації Вест-Індії.

Після того, як федерація розпалася, Домініка стала пов'язаним державою Сполученого Королівства в 1967 році і формально взяла відповідальність за свої внутрішні справи. 3 листопада 1978 Сполучене Королівство офіційно надало повну незалежність Співдружності Домініки. Патрік Джонс став прем'єр-міністром. Після поразки на загальних виборах Джонс спробував скинути уряд у 1982, у 1985 був визнаний винним.

Незалежність дала зовсім небагато для розв'язання проблем багатовікової економічної відсталості острова, і в середині 1979 політичне невдоволення призвело до формування тимчасового уряду. Воно було замінене після виборів 1980 урядом на чолі з лідером Партії Свободи Домініки Прем'єр-міністром Юджинією Чарльз, першим прем'єр-міністром-жінкою серед усіх країн Карибського моря. Хронічні економічні проблеми були посилені серйозним впливом ураганів У 1979-му і У 1980-му роках.

У 1981 Домініка опинилася під загрозою втрати суверенітету через вторгнення іноземних військових найманців.