Географічна карта - Великі Межирічі (Velyki Mezhyrichi)

Вели́кі Межи́річі (Międzyrzec Korecki) — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Центр Великомежиріцької сільської громади. Населення — 2 192 особи; перша згадка — 1544 рік. Назва пішла від розташування села між річками («межи річок»). До 1965 року мало назву Межиріч і Межирічі, а за польського правління — Межиріч Корецький. У селі діють гімназія, спеціальна школа-інтернат, будинок культури, дільнична лікарня. Упродовж 1940 —1959 рр. було районним центром Межиріцького району.

Поблизу Межиріч було знайдено поселення ранньобронзової доби і римські монети II ст. н. е.

Наприкінці XV—початку XVI століття коштом князів Корецьких побудували укріплений замок (не зберігся).

Перша згадка датується 1544 роком; згадуються як власність князів Корецьких.

1596 року селище потерпіло від козацького загону О. Гуменецького, який підтримував повстання Северина Наливайка та Григорія Лободи.

У серпні 1648 року містечко визволили козацькі загони Максима Кривоноса і Д. Гирі. Протягом 1648—1649 років Межирічі було сотенним містечком Волинського полку.

1651 року містечко переходить у власність польських князів Любомирських.

Коли на початку 1657 року українські війська опанували східну частину Волинського воєводства, Межирічі стали полковим містом відновленого Волинського полку. Волинським полковником був тоді Іван Тарновський. 1658 року у Межирічах розпочалися україно-польські переговори про припинення війни.

1662 року містечко тримав у заставі гетьман Павло «Тетеря» Мошковський, проте Межирічі були дуже поруйновані польським військом, Павло Тетеря уступив цю заставу Стефанові Чарнецькому.

За Єжи Домініка Любомирського в містечку з'являється колегіум ордену піарів, 1702 року побудований кам'яний костел святого Антонія.