Географічна карта - Белфаст (City of Belfast)

Бе́лфаст (Belfast, Béal Feirste, ) — столиця та найбільше місто Північної Ірландії. Основна частина Белфаста розташована в графстві Антрім, але частини Східного та Південного Белфаста знаходяться в графстві Даун. Він розташований на заплаві річки Лаган.

За чисельністю населення, це чотирнадцяте за величиною місто у Великій Британії і друге за величиною на острові Ірландія. У Белфасті перебуває уряд та законодавча Асамблея Північної Ірландії. . Белфасту надано статус міста в 1888 році.

Історично Белфаст був центром ірландської лляної промисловості, тютюнового виробництва та суднобудування: основна суднобудівна компанія міста, Harland and Wolff, яка побудувала відомий Титанік, підняла Белфаст на світовій арені на початку XX століття як найбільшої та найпродуктивнішої верфі у світі. Белфаст відіграв ключову роль у промисловій революції, встановлюючи своє місце як глобальний промисловий центр до другої половини XX століття.

Сьогодні Белфаст залишається центром промисловості, а також мистецтва, вищої освіти та бізнесу, юридичним центром, і є двигуном економіки Північної Ірландії. Місто сильно постраждало під час періоду конфлікту в Північній Ірландії, але в останні часи триває період спокою, вільного від інтенсивного політичного насильства колишніх років, і суттєвого економічного та комерційного зростання. Белфаст обслуговують два летовища: аеропорт імені Джорджа Беста, що розташований у місті, і міжнародний аеропортом Белфаста за 24 км на захід від міста. Белфаст також є основним портом, з торгово-промисловими доками, які переважно містяться біля берегової лінії Белфастської затоки.

Територія сучасного Белфаста була заселена починаючи з бронзового століття. В окрузі, на пагорбах, досі можна спостерігати останки Кільця велетнів (5000 річний Хендж), і збережені з залізного століття городища на пагорбах. У 1177 році англієць Джон де Курси (англ. John de Courcy) звів замок на цьому місці, однак фактичною появою міста вважається 1609 рік, коли король Яків I почав заселення Ольстера англійськими та шотландськими поселенцями. Сер Артур Чічестер (англ. Sir Arthur Chichester) отримав у володіння землю в Ольстері, що включає замок Белфаст, який в 1611 році він перебудував. Навколо цього замку і виникло невелике містечко.

На початку XVII століття населення Белфаста становило приблизно 1000 осіб. Шерсть, шкіра, зернові, масло і солонина — все це експортувалося в Англію, Шотландію і Францію. Пізніше Белфаст почав активну торгівлю з колоніями в північній Америці та з Індією. В кінці XVII століття населення зросло до 1500-2000 через осіб що втекли від переслідувань французьких гугенотів, які займалися лляним виробництвом. У XVIII столітті кількість населення зростала швидкими темпами. B 1800 це були вже близько 20 000 осіб. Були засновані перші: газета в 1737 році, банк в 1752 році та театр в 1768 році. Також різко збільшилося виробництво та експорт льону.

Белфаст продовжив своє стрімке зростання і в XIX столітті, і вже в 1888 році отримав від королеви Вікторії офіційний статус міста. Були побудовані лікарні, університет, церкви й т. д. В 1823 році В місті з'явилося газове освітлення, а 1839 році — перше залізничне сполучення. Спостерігався бум в суднобудуванні та роботі порту. До кінця XIX століття важливу роль в місті зайняло виробництво віскі та тютюнових виробів. Побудований оперний театр.

Белфаст став столицею Північної Ірландії з дня її заснування в 1921 році. З того часу він став центром у конфлікті між католиками та протестантами, пік якого припав на 1960-1990 роки. Конфлікт офіційно закінчився в 1998 році після укладення Белфастської угоди. Під час Другої світової війни місто піддавалося сильним бомбардуванням німецької авіації. Один такий повітряний наліт в 1941 році коштував життя близько 1000 осіб, і десятки тисяч залишилися без даху над головою. У ХХІ столітті Белфаст — місто, що швидко розвивається і привертає дедалі більше туристів.