Литовська мова

Литовська мова
Лєтувіська мо́ва (lietuvių kalba) — східнобалтійська мова індоєвропейської мовної сім'ї, одна з балтійських мов, що входять до більшої балто-слов'янської гілки. Є національною мовою литовців і державною мовою Литовської Республіки та з 1 травня 2004 — однією з офіційних мов Європейського Союзу. Литовською мовою розмовляють близько 3-х млн осіб (більша частина проживає в Литві).

Перші писемні пам'ятки литовської мови з'явилися досить пізно, у XVI столітті, проте навіть сучасна литовська є вельми архаїчною (особливо у сфері іменного відмінювання). Фонетично і морфологічно консервативна литовська значно ближча до прабалтійської мови, ніж інновативна латвійська.

Литовська мова поділяється на два основних наріччя: аукштайтське і жмудське. Сучасна літературна литовська мова базується на діалекті західних аукштайтів.

У литовській 45 приголосних і 13 голосних фонем (включно з тими, що зустрічаються тільки в запозиченнях). Для приголосних характерна кореляція за м'якости — твердости, голосні розрізняються за довготою. Наголос рухомий і тонічний, на письмі зазвичай не позначається. За морфологічним строєм литовська — флективна і синтетична мова. Синтаксис характеризується відносно вільним порядком слів, базовим є порядок SVO. Лексика здебільшого споконвічна, серед запозичень переважають слов'янізми та германізми.

Для запису мови використовують модифіковану латинську абетку, у якій є 32 літери.

Самоназва литовської мови — lietùvių kalbà — дослівно означає «мова литовців». У старих текстах зустрічається назва lietùviškas liežùvis (калька з język litewski; в литовській liežùvis позначає язик). Слово Lietuvà «Литва» походить з прабалтійського *lei̯tuvā, яке спочатку зіставляли з «берег», проте ця етимологія слабка із семантичної точки зору — історична Литва не була на узбережжі.

О. О. Шахматов порівняв слово Lietuvà з кельтською назвою Арморики (ср.-ірл. Letha, Llydaw < *pḷtau̯-) і припустив, що балти перейняли цю назву від венетів, однак ця гіпотеза не знайшла підтримки в інших вчених.

вважав, що слово *lei̯tuvā було спочатку основою на *-ū- — *lei̯tūs — і позначало місцевість навколо річки *lei̯tā (як Vilnius — місцевість біля річки Vilnia) < líeti «лити». Цією річкою Отрембський вважає Німан.

припустив, що слово Lietuvà генетично пов'язане з гідронімом Летавка (Lietauka), назвою притоки Няріса.

висунув гіпотезу, згідно з якою слово Lietuvà спершу позначало військові формування, і зіставляє його зі ст.-lið, ст.-lith, ст.-фриз. lid и leide «денщик, свита, супровідні, загін, армія».
Країна
  • Литовська радянська республіка
    Литовська радянська республіка була короткочасним маріонетковим радянським державним утворенням на території Литви під час Радянсько-польської війни (1919-1921). Утворена 16 грудня 1918 року тимчасовим революційним урядом на чолі з В. Капсукасом,  27 лютого 1919 року Республіка московською постановою ЦК РКП (б) була об'єднана з ССРБ у буферну маріонеткову Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (Литбіл).