В'єтнамська мова
В'єтна́мська мо́ва — мова в'єтнамців, одна з в'єтських мов. Офіційна мова В'єтнаму; поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій Каледонії, Франції, США. Загальна кількість мовців — до 73 млн. Виділяються три основні діалекти: північний, центральний та південний, які мають фонетичні та лексичні відмінності.
Від інших в'єтмионґських мов в'єтнамська відрізняється простішою структурою складу, більшою кількістю тонів (до шести), великою кількістю китайських запозичень. Граматичні відмінності, натомість, незначні.
Літературна мова сформована на базі північних та центральних діалектів. Письмова мова спирається на звуковий склад центрального діалекту та на систему тонів північного діалекту. В усному мовленні нормативною вважається вимова ханойської говірки північного діалекту.
До 1910 року у В'єтнамі було розповсюджено два види писемності — китайські ієрогліфи та система «тьи-ном», що виникла на ґрунті перетворення ієрогліфів. З 1910 року було офіційно запроваджено письмо «куокнґи», створене ще в XVII сторіччі португальськими місіонерами на базі латинки.
Від інших в'єтмионґських мов в'єтнамська відрізняється простішою структурою складу, більшою кількістю тонів (до шести), великою кількістю китайських запозичень. Граматичні відмінності, натомість, незначні.
Літературна мова сформована на базі північних та центральних діалектів. Письмова мова спирається на звуковий склад центрального діалекту та на систему тонів північного діалекту. В усному мовленні нормативною вважається вимова ханойської говірки північного діалекту.
До 1910 року у В'єтнамі було розповсюджено два види писемності — китайські ієрогліфи та система «тьи-ном», що виникла на ґрунті перетворення ієрогліфів. З 1910 року було офіційно запроваджено письмо «куокнґи», створене ще в XVII сторіччі португальськими місіонерами на базі латинки.
