Валюта - Євро

Валюта  >  Євро

Євро

Є́вро (латинською Euro, грецькою Ευρώ, кирилицею Евро) — офіційна валюта 19 з 28 країн Європейського Союзу, відомих як Єврозона. Використовується також в 6 інших європейських державах, загалом є рідною для понад 337 мільйонів європейців. Євро був запроваджений у 1999 році на заміну ЕКЮ, в готівковому обігу перебуває з 2002 року. Символ валюти: €, літерний код: EUR. Поділяється на 100 центів (часто їх називають євроцентами). В обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів та 1, 2 євро і банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро. Центральний банк — Європейський центральний банк.

Офіційними мовами Європейського Союзу назва Євро пишеться так: Евро (болгарською), Ευρώ (грецькою), Eoró (ірландською), Eiro (латиською), Euras (литовською), Ewro (мальтійською), Evro (словенською) та Euro (усіма іншими). На банкнотах назва валюти вказана латинською, грецькою абетками та кирилицею. Читається згідно з орфографією відповідної мови, зазвичай на зразок того, як вимовляється слово «Європа» цією мовою: французькою приблизно йоро́, німецькою о́йро, португальською та іспанською е́уро, англійською ю́ро, литовською е́вро і т. д.

Знак являє собою, згідно з поясненням Єврокомісії: "комбінацію грецького епсилона, як символу ваги європейської цивілізації, букви E, що значить «Європа», і паралельних ліній, котрі перетинають знак і свідчать про стабільність євро".

Розміщення графічного знака відносно цифр, котрі означають номінал валюти, відрізняється в кожній країні. Хоча офіційно рекомендується розміщувати знак перед цифрами (що суперечить загальній рекомендації ISO розміщати позначення валюти після суми), люди в багатьох країнах пишуть знак євро так само, як це було прийнято для їх національних валют, замінених на євро.

Угода про створення Європейської економічної спільноти (ЄЕС) була підписана в 1957 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією і ФРН.

У 1962 році в меморандумі Європейської спільноти вперше було сказано про необхідність єдиної фінансової політики Європи. Висувається ідея «валютної змії», тобто фіксації обмінних курсів валют країн ЄС в певному діапазоні. Здійсненню цього плану перешкодила енергетична криза 1973 року, викликана різким зростанням цін на нафту.

У 1979 році ідея «валютної змії» була реалізована створенням Європейської валютної системи та Європейського механізму регулювання валютних курсів (ERM). Центробанки ЄС уклали угоду про обмеження коливань валютних курсів. Введений прообраз євро — єдина розрахункова валюта ЕКЮ (ECU).

Надалі ці ідеї отримали розвиток в Єдиному європейському акті (Single European Act) 1986 року і Маастрихтському договорі (Treaty on European Union) 1992 року, що формально заклали основи Економічного і валютного союзу (Economic and Monetary Union, EMU) і єдиної європейської валюти. Найважливіші з положень Маастрихтському договору стосувалися економічної і фінансової політики, кінцевою метою якої було введення в країнах ЄС єдиної валюти. Угода передбачала графік введення єдиної валюти і загальні правила в області державного бюджету, інфляції і процентних ставок для всіх членів майбутнього валютного союзу.

* рівень інфляції в країні, що прагне приєднатися до валютного і економічного союзу, може перевищувати показники трьох найбільш стабільних держав ЄС не більше ніж на 1,5%;

* державна заборгованість може становити не більше 60% від валового внутрішнього продукту (ВВП);

Країна

Реюньйон

Реюньйо́н (Réunion) — французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія. Володіння Франції.

Найімовірніше, першим, хто випадково відкрив острів Реюньйон, були арабські торговці. У давні часи арабські мореплавці називали цей затишний острів Діна Морґабін (Західний острів). Коли на початку XVI сторіччя португальські моряки (перші європейці, що відвідали острів) відкрили цей не заселений людьми острів у 1513, то назвали його Санта Аполлонія. У 1642 році француз Жак Проні заслав на Санта Аполлонію 12 заколотників з Мадагаскару та оголосив її володінням Франції за ухвалою Людовика XIII.

Майотта

Майо́тта (Mayotte) — заморський департамент (з 31 березня 2011 року) Франції, розташований в Мозамбіцькій протоці, в західній частині Індійського океану, між північним Мозамбіком і північним Мадагаскаром. Складається з головного острова Гранд-Терр (або Маоре), меншого острова Петіт-Терр (або Паманзі) і кількох інших крихітних острівців. Географічно належить до Коморських островів.

Головний острів — Гранд-Терр (або Маоре), геологічно найстаріший у складі Коморських островів, протяжність — 39 км, ширина — 22 км, найвища точка — гора Бенара (Mont Bénara, 660 м). Через вулканічне походження в деяких районах ґрунти достатньо родючі. Кораловий риф, що оточує більшу частину острова, забезпечує його рибою і захищає місцеві судна.

Французькі Південні і Антарктичні території

Французькі Південні і Антарктичні Території (ФПАТ) (Terres australes et antarctiques françaises (TAAF) ) — заморська територія Франції з особливим статусом. Офіційно статус територій закріплений у 1955 році. Розташовані у південній частині Індійського океану і поділені на п'ять адміністративних округів:

* 1) Острови Амстердам і Сен-Поль (l'île Amsterdam, l'île Saint-Paul);

Австрія

А́встрія, Респу́бліка Австрія  — держава в Центральній Європі. Австрія — це переважно гірська країна, яка не має виходу до моря, межує з Німеччиною та Чехією на півночі, Словаччиною та Угорщиною на сході, Словенією та Італією на півдні та Швейцарією і Ліхтенштейном на заході. Площа — 83 871 км², населення — 8 414 638 чоловік (2011 рік). Столиця і найбільше місто — Відень.

Складається з 9 федеральних земель. Офіційна мова — німецька, регіональні мови: словенська, хорватська та угорська. Грошова одиниця — євро, до впровадження євро — австрійський шилінг. Член ООН та ЄС.

Аландські острови

Аландські острови (Аланди, Åland — Оланд, Ahvenanmaa — Ахвенанмаа ) — архіпелаг в Балтійському морі на вході в Ботнічну затоку, автономія у складі Фінляндії, населена фінськими шведами і має особливий демілітаризований та мономовний статус.

Чисельність населення архіпелагу на 31 січня 2012 становила 28 361 осіб. Єдине місто та столиця автономної провінції — Марієгамн (11 тис. осіб у 2008).

Андорра

Андо́рра — князівство в Європі в східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні.

Окрема держава (п'ята з кінця за чисельністю населення у Європі після Ліхтенштейну, Сан-Марино, Монако та Ватикану), Андорра сьогодні є процвітаючою країною, головним чином, завдяки туризму та статусу офшорної зони. Населення Андорри має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83.5 роки (дані станом на 2007 рік).

Нідерланди

Нідерла́нди офіційно Королі́вство Нідерла́ндів  — країна на заході Європи на березі Північного моря. Складається з західноєвропейської території та Антильських островів Бонайре, Саба та Сінт-Естатіус, разом з островами Аруба, Кюрасао та Сінт-Мартен (які мають особливий статус) складає Королівство Нідерландів.

Часто країну неофіційно називають Голландією за назвою однієї з семи провінцій, що спочатку входила в Республіку Сполучених провінцій Нідерландів у XVI столітті.

Німеччина

Німе́ччина  — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка. Офіційна назва — Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина . Скорочено — ФРН (BRD). Складається з 16 федеральних земель. Столиця і найбільше місто країни — Берлін. Займає площу 357 021 км². Клімат помірний сезонний. Населення — 81,8 мільйонів осіб. Член Європейського Союзу та НАТО. Країна з найбільшою кількістю населення і найбільшим рівнем економіки в Європейському союзі. Провідна політична сила на Європейському континенті, технологічний лідер в багатьох галузях. Після США, Німеччина є другим найпопулярнішим місцем міграції в світі.

Місце стародавньої Германії було населено різними германськими племенами за свідченням документів ще до 100 р.н. е. Протягом великого переселення народів германці поширились на південь встановивши успішні королівства в значній частині Європи. Починаючи з 10-го століття, германські території утворили центральну частину Священної Римської імперії. Протягом 16-го століття північно-германські регіони стали центром протестантської реформації тоді як південні та західні залишались в католицькій вірі, ці дві фракції зіткнулись між собою під час тридцятилітньої війни. Окупація протягом наполеонівських воєн та зростання популярності пангерманізму всередині Німецької союзу призвело в 1871 році до об'єднання німецьких держав навколо Пруссії в Німецьку імперію. Після німецької революції в 1918–1919 роках і згодом капітуляції в Першій світовій війні Імперія стала Веймарською республікою в 1918 році, та була поділена за Версальським договором. Під час Великої депресії був оголошений Третій рейх в 1933 році. Далі був період націонал-соціалізму та Друга світова війна. Після закінчення Другої світової війни США, СРСР, Велика Британія та Франція взяли верховну владу на території Німеччини у свої руки та поділили її на зони окупації. Через те, що держави-переможці в цілому не змогли дійти згоди про спільний спосіб дій щодо Німеччини, у межах окупаціних зон західних держав була утворена Федеративна Республіка Німеччини, а в межах радянської зони окупації, — Німецька Демократична Республіка. Обидві держави були контитуйовані в 1949 р. У 1990 році Німеччина відновила єдність.

Сан-Марино

Сан-Мари́но, офіційна назва Найсвітліша республіка Сан-Марино , країна в центрі Італії; площа 61 км²; столиця — Сан-Марино; знаходиться на схилі гори Титано; глава держави й уряду: два капітан-регенти, що обираються на період 6 місяців; політична система — пряма демократія; експорт: вино, кераміка, фарби, хімікати, будівельний камінь; населення — 32 тис. (2012); мова італійська; недавня історія: незалежність визнана під протекторатом Італії 1862 року; країна керувалася лівими лівоцентристськими коаліціями в 1947 — 86; комуністична і християнсько-демократична коаліція сформована 1986 року.

Економіка країни, в основному, спирається на фінанси, промисловість, сферу послуг і туризм. Одна з найбагатших країн у світі за рівнем ВВП (на душу населення) у порівнянні з найрозвиненішими європейськими регіонами. Сан-Марино вважається державою з високою стабільністю економіки, один з найнижчих рівнів безробіття у Європі, відсутністю державного боргу та профіциту бюджету.

Словаччина

Словаччина , офіційна назва Словацька Республіка (абревіатура СРабревіатура ) — держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі з Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході з Австрією. Рельєф: Карпатські гори, включаючи Татри й Бескиди на півночі, прекрасні дубові й букові ліси; долина Дунаю на півдні.


Словенія

Респу́бліка Слове́нія  — країна на півдні Європи, межує на півночі з Австрією, сході з Угорщиною, півдні з Хорватією, заході з Італією, на південному заході має вихід до Адріатичного моря.


Фінляндія

Фінля́ндія (, ; офіційно Фінля́ндська Респу́бліка) — держава у Північній Європі. Член Північної Ради (з 1956 року), Європейського Союзу (з 1995 року) і Шенгенської угоди (з 1996 року).

Межує на сході з Росією, на північному заході — із Швецією і на півночі — із Норвегією. На півдні і заході береги країни омивають води Балтійського моря і його заток — Фінської та Ботнічної. Столиця — Гельсінкі.

Франція

Фра́нція, офіційна назва Францу́зька Респу́бліка  — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.

Площа (разом з Корсикою) — 543 965 км². Столиця і найбільше місто — Париж. Окрім метрополії, Франції належать численні заморські території — Гваделупа, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен, Французька Гвіана, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Волліс і Футуна.

Чорногорія

Чорного́рія  — держава на Балканах.

Була одною з двох частин федерації Сербія і Чорногорія (у 1992—2003 рр. — Югославії). Незалежна з 3 червня 2006 року. З 17 грудня 2010 року є офіційним кандидатом на вступ до Євросоюзу.

Мальта

Республіка Мальта , країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, на схід від Тунісу і півночі від Лівії; площа 320 кв. км; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гоцо 67 кв. км і Коміно 2,5 кв. км; політична система — ліберальна демократії; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.


Монако

Князі́вство Мона́ко,  — мікродержава, напіванклав на півдні Франції на березі Середземного моря; площа − 2,02 км². Рельєф: горбистий.

Країна розширює територію, засипаючи прибережні води.

Кіпр

Республіка Кіпр  — острівна держава на сході Середземного моря, 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії і Лівану. Одне з найпопулярніших туристичних напрямків Середземномор'я. Член Європейського союзу з 1 травня 2004 року.

Офіційно територія Республіки Кіпр включає 98% території острова Кіпр, решту 2% займаються британські військові бази Акротірі і Декелія, а також прилеглі острови Айос-Георгіос, Єронісос, Глукіотісса, Кіла, Кієдес, Корділія і Мазак. Де-факто після 1974 року острів розділений на дві частини, 60% контролюється владою Республіки Кіпр (в основному, населена греками), інша частина — Турецькою Республікою Північного Кіпру (населена турками). ТРПК визнана тільки Туреччиною, ООН вважає цю територію окупованою Туреччиною.

Португалія

Португалія, офіційно Португальська Республіка  — держава на крайньому південному заході Європи. Розташована в західній частині Піренейського п-ова, а також на островах Азорських і Мадейра в Атлантичному океані. Межує з Іспанією.


Бельгія

Бе́льгія , офіційна назва: Королі́вство Бе́льгія — держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем. На суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході — з Німеччиною і Люксембургом, на півдні — з Францією. Площа країни — 30 510 км² (139 місце у світі), населення — 10 774 491 осіб (відповідно до оцінки на 2014 рік). За густотою населення (354,7 чол. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця — Брюссель   населення якого становить 959 тис.осіб (за переписом 2002 року). Серед інших великих міст слід виділити Антверпен, Льовен, Мехелен, Ґент, Брюгге, Льєж.

Населення Бельгії складається з двох груп: фламандців (бл. 5 млн чол., 1958), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють нідерландською, і валлонів (бл. 4 млн чол.), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис. чол., 1954), французи (бл. 55,3 тис. чол., 1954), нідерландці (понад 49,7 тис. чол., 1954). Невелика німецькомовна громада Бельгії проживає на сході країни у провінції Льєж.

Греція

Гре́ція ( — Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка  — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.

Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.

Іспанія

Іспанія офіційно Королівство Іспанія, раніше Еспа́нія — держава на південному заході Європи. Займає більшу частину Піренейського п-ова, Балеарські і Пітіузькі о-ви в Середземному морі, Канарські о-ви в Атлантичному океані. Іспанія омивається Середземним морем і Атлантичним океаном. По суходолу Іспанія межує з Португалією на заході (спільний кордон — 1214 км), з Францією — по гребенях Піренейських гір (623 км), з Андоррою (63,7 км), з Гібралтаром і з Марокко.


Італія

Іта́лія , Італі́йська Респу́бліка  — держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході.

На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.

Ірландія

Ірландія (Éire, Ireland, лат. Hibernia) — один із Британських островів, лежить на захід від острова Велика Британія, від якого відділений Ірландським морем.

Політично, острів складається з держави Ірландія, під юрисдикцією якої знаходиться близько п'яти шостих острова, і Північної Ірландії, яка є частиною Великої Британії, з юрисдикцією щодо решти території острова. Розташована на захід від острова Велика Британія. Острів має загальну площу 84 421 км². Він відділений від Великої Британії через Ірландське море та від континентальної Європи через Кельтське море. Ірландія та Велика Британія, разом з прилеглими островами, відомі під загальною назвою Британські острови, однак термін «Британські острови» є спірним по відношенню до Ірландії, альтернативний термін Велика Британія та Ірландія все частіше переважає.

Естонія

Есто́нія , офіційно Есто́нська Респу́бліка  — держава у Північній Європі, що межує з Латвією на півдні та Росією на сході, на півночі омивається водами Фінської затоки, на заході — водами Балтійського моря та Ризької затоки. Площа країни становить 45 226 км², столицею і найбільшим містом є Таллінн.

Естонія — демократична парламентська республіка, що поділяється на 15 повітів. За чисельністю населенням, що налічує 1,29 млн осіб, це найменша країна Європейського Союзу, Єврозони та НАТО. Естонія має найвищий валовий внутрішній продукт на одну особу серед колишніх республік Радянського Союзу. Держава є членом низки міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, СОТ, ЄС, ОБСЄ, ОЕСР тощо.

Латвія

Ла́твія — держава в Східній Європі. Офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка . Розташована на сході Балтійського моря, на північному сході Європейського союзу. Межує із Естонією, Литвою, Білоруссю і Росією. Займає більшу частину історичної Лівонії, що була заселена балтськими племенами і підкорена німецькими колоністами. У середньовіччі й ранньому часі перебувала під владою Лівонського ордену, Речі Посполитої, Швеції, Курляндського герцогства та Російської імперії. 18 листопада 1918 року проголосила незалежність, відокремившись від Росії. 17 червня 1940 окупована Радянським союзом; 5 серпня того ж року увійшла до його складу як Латвійська РСР. 21 серпня 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, відновила власну незалежність. Столиця — Рига, найбільше місто східної Балтики. Основний закон — Конституція 1922 року. Демократична президентсько-парламентська республіка. Більшість населення — латиші. Панівна конфесія — євангелисти-лютерани. Державна мова — латиська. Провідними галузями економіки є сільське господарство, автомобілебудування, туризм. Член ООН (з 1991), Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду (з 1992), Ради Європи, НАТО і ЄС (2004).


Литва

Литовська радянська республіка була короткочасним маріонетковим радянським державним утворенням на території Литви під час Радянсько-польської війни (1919-1921). Утворена 16 грудня 1918 року тимчасовим революційним урядом на чолі з В. Капсукасом,  27 лютого 1919 року Республіка московською постановою ЦК РКП (б) була об'єднана з ССРБ у буферну маріонеткову Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (Литбіл).


Люксембург

Велике Герцогство Люксембург  — держава в Західній Європі. На півночі і заході межує з Бельгією, на сході — з Німеччиною, на півдні — із Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами Люксембург входить до Бенілюксу. Член Європейського союзу з 1957. Площа країни 2 586 км².

Населення Люксембургу становить близько 425 тис. осіб, середня густота населення становить близько 164 осіб на км². Етнічні групи: німці і французи. Мова: німецька, французька (обидві державні), люксембурзька (із групи германських мов). Назва походить від верхьонімецького «lucilinburch» — «мале місто».

Сен-Мартен

Сен-Мартен (Collectivité de Saint-Martin) — заморська спільнота (collectivité d'outre-mer) Франції у Вест-Індії, яка займає північну частину острова Святого Мартина (південну частину займає Сінт-Мартен, який є самоврядною державою зі значною автономією у складі Нідерландів) і низку прилеглих острівців Карибського моря. Утворена 22 лютого 2007 року. Раніше входила до складу заморського департаменту Гваделупа. Адміністративний центр — Маріго.

Сен-Мартен займає північну частину Острова Святого Мартина, який розташований у північній частині навітряної групи Малих Антильських островів, на північному сході Карибського моря, за 260 км від Гваделупи і за 310 км на схід від Пуерто-Рико. Поруч розташовуются інші невеликі острови: Сінт-Естатіус (за 60 км), Саба (за 50 км), Сен-Бартельмі (за 35 км) і Ангілья (за 30 км). Загалом Сан-Мартен має площу 53,2 км² та включає в себе декілька навколишніх острівців, найбільший з яких Тінтамаре має площу 1,2 км².

Сен-П'єр і Мікелон

Сен П'єр і Мікелон (Saint-Pierre-et-Miquelon) — острови на схід від Канади, лише 25 км на південь від острова Ньюфаундленд. Колишня французька колонія, а з 1985 року — особлива територія Французької Республіки. Єдина територія, яка залишилась у Франції від її колишньої колонії Нова Франція.

Населення — 7 051 мешканець (2009). Територія — 242 км². Офіційна валюта — євро.

Сен-Бартельмі

Сен-Бартелемі, Сен-Бартельмі , Сен-Барт (Collectivité de Saint-Barthélemy) — заморська територія Франції, до якої належить острів Сен-Бартельмі і низка прилеглих островів Карибського моря. Утворена 22 лютого 2007 року. Раніше входила до складу заморського департаменту Гваделупа. Адміністративний центр — Густавія.

Острів Сен-Бартелемі розташований в північній частині Навітряних островів. Знаходиться за 200 км на північ від Гваделупи, поблизу (менше 20 км) від острова Сен-Мартен.

Мартиніка

Мартині́ка (Martinique, кариб. Madinina) — володіння (заморський департамент) Франції на однойменному острові в групі Малих Антильських островів у Карибському морі Атлантичного океану.

Площа острова становить 1 079 км².

Гваделупа

Гваделу́па (Guadeloupe) — заморський департамент Франції у Вест-Індії. Складається з двох головних островів Ґран-Тер (Grande-Terre — «Велика земля») і Бас-Тер (Basse Terre'' — «Низовинна земля»), менших островів Марі-Ґалан, Ля-Десірад і Іль-де-Санте. 22 лютого 2007 року острови Сен-Мартен і Сен-Бартелемі були відділені від департаменту Гваделупа в окремі адміністративні одиниці.

* Столиця: Бас-Тер (Basse-Terre) на південному заході острова Бас-Тер (16 º 00 'пн.ш., 61 º 43' з.д.);

Французька Гвіана

Гвіа́на (Guyane, часто — Францу́зька Гвіа́на, Guyane française, Ґвія́н) — найбільший заморський департамент Франції, розташований на північному сході Південної Америки. Адміністративний центр — місто Каєнна. Межує на заході з Суринамом, на півдні і сході з Бразилією, на півночі і північному сході омивається Атлантичним океаном.

Гвіана — найменша політична структура Південної Америки (Суринам — найменша незалежна країна). Її площа становить 83,534 км²,а населення 217 тис. чоловік. На території департаменту розташований космодром Європейської Космічної Агенції — «Куру».

Мова

Euro (English)  Euro (Italiano)  Euro (Nederlands)  Euro (Français)  Euro (Deutsch)  Euro (Português)  Евро (Русский)  Euro (Español)  Euro (Polski)  欧元 (中文)  Euro (Svenska)  Euro (Română)  ユーロ (日本語)  Євро (Українська)  Евро (Български)  유로 (한국어)  Euro (Suomi)  Euro (Bahasa Indonesia)  Euras (Lietuvių)  Euro (Dansk)  Euro (Česky)  Euro (Türkçe)  Евро (Српски / Srpski)  Euro (Eesti)  Euro (Slovenčina)  Euró (Magyar)  Euro (Hrvatski)  ยูโร (ไทย)  Evro (Slovenščina)  Eiro (Latviešu)  Ευρώ (Ελληνικά)  Euro (Tiếng Việt) 
 mapnall@gmail.com