Реюньйо́н (Réunion) — французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія. Володіння Франції.
Найімовірніше, першим, хто випадково відкрив острів Реюньйон, були арабські торговці. У давні часи арабські мореплавці називали цей затишний острів Діна Морґабін (Західний острів). Коли на початку XVI сторіччя португальські моряки (перші європейці, що відвідали острів) відкрили цей не заселений людьми острів у 1513, то назвали його Санта Аполлонія. У 1642 році француз Жак Проні заслав на Санта Аполлонію 12 заколотників з Мадагаскару та оголосив її володінням Франції за ухвалою Людовика XIII.
У 1649 році його перейменували на острів Бурбон, на честь французької королівської династії. Під час Французької революції 1793 року його перейменували на острів Реюньйон, ознаменувавши цим об'єднання паризької національної гвардії з революціонерами Марселя. 1801 року острів перейменували на честь Наполеона Бонапарта — Île Bonaparte. Англійці, які окупували острів 1810 року, вживали стару назву — Бурбон. Повернений Франції за ухвалою Віденського конгресу, острів лишився з цим іменем аж до остаточного повалення Бурбонів 1848 року, відколи він знову почав зватися Реюньйон.
На початку 60-х років XVII століття Франція тут заснувала колонію. На острові почали насаджувати кавові й цукрові плантації, де працювали раби, привезені кораблями зі Східної Африки. Після того як 1848 року скасували рабство, уряд Франції спроваджував сюди найманих працівників, здебільшого з Індії та Південно-Східної Азії. «Різнобарвне» населення сучасного острова походить значною мірою від цих людей. З XIX сторіччя виробництво кави поволі занепало, і звідси стали експортували головно цукрову тростину. Острів став заморським департаментом Франції в 1946, заморською областю в 1972.
